Розглянуто питання класифікації гумусу як дисперсної системи. Відзначено, що методи вилучення з грунтів гумусових речовин та їх очистки від мінеральних домішок можуть різко змінювати властивості грунтів. Обгрунтовано механізм здатності гуматів незворотно адсорбуватися на від'ємно заряджених глинистих часточках. Описано механізм і хімізм об'єктивної оцінки якості гумусу в орних грунтах - показник реакційної здатності гумусу, його динаміки.

Здійснено класифікацію гумусових речовин як дисперсної системи. Висвітлено питання про походження гумусу, його колоїдно-хімічну природу, властивості та їх парадоксальну мінливість. Наведено сучасні поняття про форми зв'язків гумусу з мінеральною частиною грунтів.

Розглядаються питання про поглинальну здатність грунтів з урахуванням нового підходу до будови грунтового колоїдного поглинального комплексу. Показана роль органічних та мінеральних колоїдів в поглинальній здатності грунтів (ПЗГ) і формуванні їх агрономічних властивостей, а також детально висвітлені види ПЗГ. Охарактеризовані кислотність, лужність та буферність грунтів.

Проаналізовано вплив природних та антропогенних факторів на утворення грунтів і наведено загальну схему грунтогенезу. Охарактеризовано склад, структуру, фізичні властивості, еволюційний розвиток, біогеохімічні та екологічні особливості грунтів. Встановлено закономірності їх географічного та топографічного поширення та наведено класифікацію. Визначено основні принципи агрогрунтового районування та розроблено схему зонального поділу грунтів України. Встановлено їх агрономічні показники та перспективні екологізовані напрями використання, запропоновано ефективні методи підвищення родючості, окультурювання, охорони від деградації та забрудення. Розроблено методику проведення грунтово-екологічного моніторингу та визначено ресурсний потенціал грунтів і земель України.

Проанализировано влияние естественных и антропогенных факторов на формирование почвы и приведена общая схема почвогенеза. Охарактеризованы состав, структура, физические свойства, эволюционное развитие, биогеохимические и экологические особенности почв. Установлены закономерности их географического и топографического распространения и приведена классификация. Определены основные принципы агропочвенного районирования и разработана схема зонального деления почв Украины. Установлены их агрономические показатели и перспективные экологизированные направления использования, предложены эффективные методы повышения плодородия, окультуривания, охраны от деградации и загрязнения. Разработана методика проведения почвенно-экологического мониторинга и установлен ресурсный потенциал почв и земель Украины.

Викладено стислу історію агрогрунтознавства. Досліджено походження, склад і властивості мінеральної та органічної частин грунту. Детально розглянуто характеристику твердої фази грунту, форми вивітрювання гірських порід, колоїдно-хімічну природу гумусу, а також найбільш розповсюджені грунтотвірні породи. Наведено класифікацію грунтової структури. Всебічно охарактеризовано фізико-механічні властивості грунтів.

Розроблено технологію дугового роботизованого наплавлення в середовищі захисних газів ущільнювальних поверхонь робочих коліс насосів (УПРКН) порошковим дротом марки ARTINIT DUR 500. Випробування наплавленого металу цього типу на стійкість проти корозії по ГОСТ 9.912-89 показали, що вона знаходиться на рівні сталі 12Х18Н12М3ТЛ. Застосування для наплавлення цих деталей порошкового дроту ARTINIT DUR500 передбачено відповідними стандартами: ГОСТ 31901-2013 (Додаток Н) і ГОСТ 33258-2015 (Додаток В). Розроблено також технологію плазмово-порошкового наплавлення УПРКН на автоматизованій установці РМ-302 із використанням порошків кобальтових сплавів (стеліта). Той чи інший метод наплавлення УПРКН вибирають виходячи з умов їх експлуатації та економічних показників.

Розроблено технологію дугового роботизованого наплавлення в середовищі захисних газів ущільнювальних поверхонь робочих коліс насосів (УПРКН) порошковим дротом марки ARTINIT DUR 500. Випробування наплавленого металу цього типу на стійкість проти корозії по ГОСТ 9.912-89 показали, що вона знаходиться на рівні сталі 12Х18Н12М3ТЛ. Застосування для наплавлення цих деталей порошкового дроту ARTINIT DUR500 передбачено відповідними стандартами: ГОСТ 31901-2013 (Додаток Н) і ГОСТ 33258-2015 (Додаток В). Розроблено також технологію плазмово-порошкового наплавлення УПРКН на автоматизованій установці РМ-302 із використанням порошків кобальтових сплавів (стеліта). Той чи інший метод наплавлення УПРКН вибирають виходячи з умов їх експлуатації та економічних показників.

Нівелювання осьових зусиль на вал відцентрових насосів залежить від характеристик торцевих щілинних кілець розвантажувального пристрою, що визначають стабільність щілинного зазору між ними. Наведено способи підвищення зносостійкості поверхонь, що сполучаються між щілинними кільцями, шляхом наплавлення на них покриттів композиційного сплаву, армованого карбідами вольфраму (реліту). Показано переваги та недоліки електродугового, плазмово-порошкового та пічного наплавлення щілинних кілець, а також відзначено істотне поліпшення процесу у разі заміни колотого реліту на сферичний.

Атестація зварювальних процесів стала невід'ємною частиною систем забезпечення якості продукції. Вітчизняні виробники проводять атестацію залежно від вимог контракту за трьома напрямками по стандартам: ASME, ISO та Правила АЕУ. Методики атестації та переатестації суттєво різняться. Процеси освоєння атестації технології зварювання за міжнародними стандартами потребують часу та кваліфікованого персоналу.